Пухлини сечового міхура

Під пухлинами сечового міхура слід розуміти доброякісні або злоякісні новоутворення, які з'являються всередині цього полого органу або ж на його стінках. Такі патології частіше діагностуються у пацієнтів чоловічої статі після 50 років, але також вони зустрічаються і у жінок або у більш молодих чоловіків.

Незалежно від природи пухлини, пацієнтам потрібно негайна медична допомога. По-перше, доброякісні утворення можуть порушувати відтік сечі і провокувати серйозні патології, аж до ниркової недостатності. По-друге, можливо переродження доброякісного новоутворення в злоякісне (ракове).

Не відкладайте візит до досвідчених урологів-хірургів в Києві - запишіться на консультацію до Сергія Люлько, який приймає пацієнтів в центрі хірургічних рішень. Доктор також спеціалізується на ультразвуковій діагностиці, проведе інструментальне обстеження, яке дозволить підтвердити або спростувати діагноз, визначити природу новоутворення, підібрати оптимальну схему лікування.

На стінках і всередині сечового міхура утворюються як доброякісні, так і злоякісні (ракові) пухлини. Серед перших найчастіше в урологічній практиці зустрічаються такі:

• поліпи: це відносно невеликі, гладкі новоутворення на тонкій ніжці;
• папіломи: це утворення з виражено шорсткою поверхнею. Основна їх небезпека полягає в ризику злоякісного переродження, бувають вони як поодинокими, так і множинними.

Набагато рідше в цьому органі утворюються інші доброякісні пухлини, включаючи міоми, фіброми або гемангіоми.

Злоякісні новоутворення сечового міхура діляться на три види, а саме аденокарциному, плоскоклітинний або перехідно-клітинний рак. Останній є найпоширенішою різновидом онкології.

Зазвичай на ранніх стадіях для новоутворень (особливо доброякісних) характерно безсимптомний перебіг. Власне з цієї причини не варто забувати про профілактичні візити до уролога. Згодом пацієнти з пухлинами, як правило, скаржаться на:

• труднощі при сечовипусканні (біль, відчуття тяжкості або затримки сечі);
• набряклість ніг;
• сліди крові в сечі;
• хворобливість в тазу або животі (зустрічається найчастіше при запущених стадіях новоутворень).

Але подібні прояви характерні для багатьох урологічних хвороб (і не тільки). Тому важливе значення для діагностики мають лабораторні аналізи та інструментальні тести, в тому числі УЗ-обстеження сечового міхура і / або органів малого таза, ендоскопія (цистоскопія), забір біоматеріалу для гістології, аналізи на онкомаркери. Ці процедури допоможуть підтвердити й уточнити діагноз, в тому числі визначать природу утворень.

Тактика лікування пухлин в урологічній практиці прямо залежить від виду виявленого новоутворення. Доброякісні освіти сечового міхура добре піддаються малоінвазивним методам оперативного втручання, включаючи лазерне видалення або цистоскопію і т.д. Після хірургії пацієнту показана медикаментозна терапія з прийомом знеболюючих і антибактеріальних препаратів.

Рак сечового міхура вимагає багатокомпонентного лікування. Використовується лазерна терапія, трансуретральна резекція (ТУР), а в складних випадках відкрита або лапароскопічна цистектомія, тобто видалення органу. В подальшому для закріплення результатів та запобігання рецидивам призначається імунотерапія і променева терапія.

Всі подробиці ви можете дізнатися на прийомі уролога-хірурга Сергія Люлько.