Лейкоплакія сечового міхура у жінок: причини, симптоми та сучасне лікування

Лейкоплакія сечового міхура — це хронічний патологічний стан, при якому нормальна слизова оболонка міхура поступово заміщується ороговілою тканиною.

Такі зміни порушують захисну функцію слизової та призводять до постійного подразнення стінки сечового міхура.

Захворювання часто розвивається на тлі тривалих або рецидивуючих циститів і супроводжується симптомами, схожими на хронічне запалення. Лейкоплакія значно частіше зустрічається у жінок.

Найбільш схильні до розвитку лейкоплакії жінки віком до 55 років, особливо за наявності частих загострень циститу.

Це пов’язано з анатомічними особливостями жіночої уретри — вона коротша і ширша, що полегшує потрапляння інфекції у сечовий міхур.

Основні фактори ризику:

• хронічні або недоліковані цистити;

• гормональні порушення;

• інфекції, що передаються статевим шляхом;

• незахищене або нерегулярне статеве життя;

• зниження місцевого та загального імунітету.

Важливо: медикаментозна терапія може тимчасово зменшувати симптоми, але не усуває вже змінену слизову.

Клінічні прояви лейкоплакії часто імітують загострення хронічного циститу.

Найпоширеніші симптоми:

• часті позиви до сечовипускання;

• відчуття неповного спорожнення міхура;

• печіння, різі та біль під час сечовипускання;

• тягнучі болі внизу живота або в паховій ділянці;

• біль у промежині;

• загальна слабкість та швидка втомлюваність.

Оскільки подібні симптоми можуть супроводжувати інші урологічні або гінекологічні захворювання, самолікування неприпустиме.

Без лікування лейкоплакія може призводити до:

• хронічного больового синдрому;

• зниження якості життя;

• підвищеного ризику новоутворень сечового міхура.

Під час первинного прийому лікар-уролог:

• збирає детальний анамнез;

• оцінює скарги та перебіг захворювання;

• визначає необхідний обсяг обстежень.

Основні методи діагностики:

• загальний аналіз та бактеріологічний посів сечі;

• ультразвукове дослідження сечового міхура;

• цистоскопія — ключовий метод підтвердження діагнозу;

• біопсія слизової (за показами) з гістологічним дослідженням.

Жінкам може бути рекомендована додаткова консультація гінеколога.

Консервативне лікування (таблетки, інстиляції) рідко забезпечує стійкий результат, оскільки не усуває ороговілу слизову.

Найефективнішим методом є малоінвазивне хірургічне лікування.

Сучасні методи:

• лазерна абляція — точкове видалення зміненого епітелію;

• трансуретральна резекція (ТУР) — ендоскопічне висічення уражених ділянок.

Обидві методики:

• виконуються через уретру без розрізів;

• мають мінімальну травматизацію;

• забезпечують швидке відновлення;

• знижують ризик рецидиву.

Потрібна консультація уролога?

Отримати детальну інформацію про діагностику та можливість лазерного лікування лейкоплакії сечового міхура ви можете під час очної консультації.

Інформація в статті має загальноінформаційний характер і не замінює очної консультації лікаря. Тактика лікування визначається індивідуально після огляду урологом.

Запис на прийом здійснюється за попереднім записом у Києві.