ЩО ТАКЕ ВОДЯНКА ЯЄЧКА (ГІДРОЦЕЛЕ)?

Водянка яєчка — це патологічне скупчення серозної рідини між оболонками яєчка. У нормі ця рідина присутня у мінімальній кількості і виконує захисну функцію, але за певних умов її обʼєм може збільшуватися.

Захворювання може бути вродженим (частіше у дітей) або набутим (у підлітків та дорослих чоловіків).

Крім візуального збільшення яєчка ця патологія супроводжується дискомфортом і болем та може викликати труднощі при сечовипусканні і т.д.

Причини розвитку гідроцеле

До основних причин виникнення водянки яєчка належать:

• травми мошонки або пахової ділянки;
• запальні захворювання сечостатевої системи;
• ускладнення після оперативних втручань;
• варикоцеле;
• новоутворення органів мошонки;
• застійні явища в органах малого таза;
• серцево-судинна недостатність;
• інфекційні захворювання.

У ряді випадків точну причину встановити складно, що не скасовує необхідність консультації уролога.

Основні симптоми водянки яєчка

Найхарактернішою ознакою є збільшення мошонки, яке може спостерігатися з одного або обох боків.

Додаткові симптоми можуть включати:

• відчуття важкості або напруження в мошонці;
• дискомфорт під час ходьби або фізичних навантажень;
• зміни розмірів мошонки протягом дня;
• неприємні відчуття під час сечовипускання;
• у окремих випадках — порушення статевої функції.

Сильний біль зазвичай відсутній, але при запаленні або інфекційному процесі можливе погіршення загального самопочуття.

Під час первинного прийому лікар спочатку ознайомиться зі скаргами пацієнта і проведе огляд. Для уточнення діагнозу можуть бути призначені додаткові інструментальні дослідження, а саме ультразвукова діагностика, яка підтвердить або спростує наявність водянки, дозволить виявити кількість скопилася рідини.

Тактика лікування гідроцеле обумовлена ​​різними факторами, включаючи вік пацієнта, розміри водянки, наявність інших захворювань.

Виявлена ​​патологія у дітей до 2 років (вроджена чи набута), як правило, вимагає спостереження і консервативної терапії. Більш дорослим пацієнтам рекомендовано хірургічне лікування - видалення рідини, що накопичилася. Сьогодні для цієї мети застосовуються малоінвазивні операції Бергмана або Вінкельмана. Вони виконуються з місцевим знеболенням і без необхідності госпіталізації (в умовах денного стаціонару або з можливістю повернутися додому на наступний день після маніпуляцій).