БЛОГ доктора СЕРГіЯ ЛЮЛЬКО
Все про цистит.
Як лікувати, і як не лікувати цистит!
Цистит - не страшний, коли у вас його немає!
Цистит - запалення слизової оболонки сечового міхура, яке супроводжується порушенням функції сечового міхура і змінами в осаді сечі.
Не дивлячись на те, що циститом хворіють жінки, чоловіки і діти, урологи часто говорять за цистит, як «жіночу хворобу», і ось чому:
Кожна третя жінка до 24 років, як мінімум 1 раз, переносить гострий цистит;
40% випадків гострого циститу супроводжується наявністю крові в сечі;
Кожна друга жінка, на протязі життя, хворіє гострим циститом;
Гострий цистит супроводжується симптомами 6 діб, обмежує активність на 2,5 доби і на 10 годин обмежує працездатність;
В середньому, симптоми циститу минають за 2-3 дні;
Найчастіше ускладнення циститу у жінок - запалення нирок;
У період з 20 до 50 років жінки хворіють на гострий цистит в 50 разів частіше, ніж чоловіки;
Поширеність гострого і хронічного циститу в Україні становить 314 і 135 хворих на 100 000 населення відповідно.
Патогенез циститу
Порушення ритму сечовипускання може впливати на розвиток циститу у жінок. Часто це пов'язано в шкідливою звичкою невчасно спорожняти сечовий міхур в силу різних причин.
Цистит може стати першим проявом пієлонефриту, сечокам'яної хвороби, аномалій розвитку або онкологічних процесів.
Інфекційним агентом більшості циститів є кишкова паличка (E.coli) в 80%, сапрофітний стафілокок (St. Saprophiticus) в 11%, а також клебсієлла, ентерококи, протей, мікоплазми та віруси.
Фіксація збудника до слизової оболонки сечового міхура відбувається при підвищенні тиску в сечовому міхурі і порушеннях уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів, що в свою чергу викликає венозний застій, ішемію - порушення кровообігу, пошкодження та дистрофічні зміни стінок міхура. Переохолодження також може викликати ішемію слизової оболонки сечового міхура.
Умови для виникнення циститу:
Порушення сечовипускання;
Патогенні мікроорганізми;
Порушення ритму сечовипускання у жінок;
Порушення місцевого кровообігу в стінці сечового міхура (наприклад, при переохолодженні).
У сечовий міхур інфекція потрапляє наступними шляхами:
Висхідний шлях - через уретру інфекція піднімається вгору в сечовий міхур. Цей шлях є домінуючим у жінок через більш широку та коротку уретру.
Нисхідний шлях - інфекція «спускається» з нирок, тобто зверху вниз (наприклад, при пієлонефриті);
Контактний шлях - при прямому контакті сечового міхура з вогнищем запалення (наприклад при апендициті, параметриті, абсцесі простати);
Лімфогенний шлях - інфекційний агент переноситься з сусідніх тазових органів з лімфою (при запальних захворюваннях жіночих статевих органів, прямої кишки, простати);
Гематогенний шлях - збудник потрапляє в сечовий міхур з віддалених вогнищ з кров'ю (тонзиліт, холецистит, карієс та ін.).
Клінічна класифікація циститу:
1. За перебігом хвороби:
Гострий цистит - раптовий початок (за кілька годин), протікає з вираженими характерними симптомами і при своєчасному лікуванні завершується одужанням.
Посткоїтальний цистит - розвивається протягом доби після сексуального контакту.
Хронічний цистит - рецидивний цистит c частотою не менше трьох епізодів загострення в рік або двох епізодів протягом 6 останніх місяців, однак симптоми можуть бути не настільки вираженими, як при гострому циститі.
2. За патогенетичним принципом виділяють первинний і вторинний цистит, який виникає на тлі різних захворювань і аномалій сечового міхура або статевих органів (наприклад, склерозу шийки сечового міхура, каменів сечового міхура, гіперплазії простати, стриктури уретри і ін.)
У чоловіків цистит завжди вторинний і часто він є частиною симптомокомплексу при гострому простатиті.
3. За етіологією і патогенезом:
А) Інфекційний цистит:
Специфічний цистит - наприклад, туберкульозний;
Неспецифічний цистит - бактеріальний, вірусний;
Паразитарний цистит - при шистосомозі;
Б) Неінфекційний цистит:
Хімічний цистит розвивається при введенні в сечовий міхур хімічної агресивної рідини, що часто призводить до розвитку одного з найважчих форм циститу - некротичного;
Променевий цистит виникає коли сечовий міхур потрапляє під вплив променевої терапії онкологічних процесів в органів малого тазу (рак простати, рак шийки матки);
Медикаментозний цистит викликаний прийомом циклофосфаміду і деяких хіміотерапевтичних препаратів, які подразнюють слизову міхура;
Алергічний цистит - запалення, яке пов'язане з алергічною реакцією на речовини виділяються з сечею. Зазвичай у таких пацієнтів є обтяжений алергічний анамнез.
4. За локалізацією і поширеністю запального процесу:
дифузний - запалена вся слизова сечового міхура;
вогнищевий - запалення ділянок слизової;
тригоніт - запалення шийки сечового міхура (трикутник Льєто).
5. За глибиною і характером патоморфологічних змін виділяють:
Гострий цистит - катаральний, фолікулярний, геморагічний, виразковий і некротичний;
Хронічний цистит - інкрустуючий, поліпозний, кістозний, виразковий і інтерстиціальний - в основі якого глибоке (інтерстиціальне) запалення тканин сечового міхура.
За Європейською і Американською класифікаціями не виділяють окремо цистит, а говорять про неускладнені і ускладнені інфекції нижніх сечовивідних шляхів, куди відноситься і уретра.
Гострий неускладнений цистит - гострий, одиничний, або рецидивний цистит у невагітних жінок до настання менопаузи, у яких немає анатомічних і функціональних порушень сечовивідних шляхів, без супутніх захворювань.
Відповідає за класифікацією - первинного гострого інфекційного неспецифічного (бактеріального) циститу - може бути тільки у жінок.
Ускладнені інфекції нижніх сечовивідних шляхів - розвиваються у пацієнтів, у яких загальні фактори ризику (наприклад, цукровий діабет або імуносупресія) або специфічні анатомічні або функціональні порушення сечовивідних шляхів (обструкція, неповне сечовипускання) ускладнюють ерадикацію інфекції в порівнянні з неускладненими інфекціями сечовивідних шляхів.
Відповідає за класифікацією вторинному гострому інфекційному неспецифічному (бактеріального) циститу.
Фактори, що сприяють розвитку гострого циститу:
Хронічний емоційний стрес, який призводить до зниження імунітету;
Недостатнє вживання рідини;
Використання сперміцидів;
Статевий акт з новим статевим партнером;
Часта зміна статевих партнерів;
Інфекції, що передаються статевим шляхом;
Анамнез інфекцій сечовивідних шляхів у матері;
Епізод інфекцій сечовивідних шляхів у дитячому віці;
Зниження любрикації при статевому акті.
Фактори, що сприяють розвитку хронічного циститу:
Нетримання сечі;
Атрофічний вагініт внаслідок дефіциту естрогену;
Цистоцеле;
Збільшення обсягу залишкової сечі;
Катетеризація сечового міхура;
Порушення функціонального стану сечовивідних шляхів;
Супутні захворювання сечостатевої системи;
Обструкція на будь-якому рівні сечовивідних шляхів;
Інфекції сечовивідних шляхів у чоловіків;
Сторонні тіла (наприклад, камінь сечового міхура);
Вагітність;
Неповне спорожнення сечового міхура;
Цукровий діабет;
Міхурово-сечовідний рефлюкс;
Імуносупресія;
Нещодавно проведені інструментальні втручання;
Нозокоміальні інфекції.
Спосіб життя, який може впливати на розвиток циститу:
Малорухливий спосіб життя. Зараз поширена сидяча робота по 8-10 годин на день. В результаті відбувається застій венозної крові в малому тазу, що сприяє розвитку інфекції;
Порушення ритму сечовипускання у жінок. Вчені довели зв'язок між цим фактом і циститом. Навіть незначне стримування збільшує ймовірність інфікування міхура;
Носіння тугої нижньої білизни і тісного одягу, яка щільно облягає жіночі форми - непрямий винуватець циститу. Результат - застій крові в малому тазу;
Переохолодження. Причиною переохолодження влітку є кондиціонери або робота в морозильних цехах, а взимку - одяг не по сезону або холодні сидіння авто.
Не дивлячись на те, що циститом хворіють жінки, чоловіки і діти, урологи часто говорять за цистит, як «жіночу хворобу», і ось чому:
Кожна третя жінка до 24 років, як мінімум 1 раз, переносить гострий цистит;
40% випадків гострого циститу супроводжується наявністю крові в сечі;
Кожна друга жінка, на протязі життя, хворіє гострим циститом;
Гострий цистит супроводжується симптомами 6 діб, обмежує активність на 2,5 доби і на 10 годин обмежує працездатність;
В середньому, симптоми циститу минають за 2-3 дні;
Найчастіше ускладнення циститу у жінок - запалення нирок;
У період з 20 до 50 років жінки хворіють на гострий цистит в 50 разів частіше, ніж чоловіки;
Поширеність гострого і хронічного циститу в Україні становить 314 і 135 хворих на 100 000 населення відповідно.
Патогенез циститу
Порушення ритму сечовипускання може впливати на розвиток циститу у жінок. Часто це пов'язано в шкідливою звичкою невчасно спорожняти сечовий міхур в силу різних причин.
Цистит може стати першим проявом пієлонефриту, сечокам'яної хвороби, аномалій розвитку або онкологічних процесів.
Інфекційним агентом більшості циститів є кишкова паличка (E.coli) в 80%, сапрофітний стафілокок (St. Saprophiticus) в 11%, а також клебсієлла, ентерококи, протей, мікоплазми та віруси.
Фіксація збудника до слизової оболонки сечового міхура відбувається при підвищенні тиску в сечовому міхурі і порушеннях уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів, що в свою чергу викликає венозний застій, ішемію - порушення кровообігу, пошкодження та дистрофічні зміни стінок міхура. Переохолодження також може викликати ішемію слизової оболонки сечового міхура.
Умови для виникнення циститу:
Порушення сечовипускання;
Патогенні мікроорганізми;
Порушення ритму сечовипускання у жінок;
Порушення місцевого кровообігу в стінці сечового міхура (наприклад, при переохолодженні).
У сечовий міхур інфекція потрапляє наступними шляхами:
Висхідний шлях - через уретру інфекція піднімається вгору в сечовий міхур. Цей шлях є домінуючим у жінок через більш широку та коротку уретру.
Нисхідний шлях - інфекція «спускається» з нирок, тобто зверху вниз (наприклад, при пієлонефриті);
Контактний шлях - при прямому контакті сечового міхура з вогнищем запалення (наприклад при апендициті, параметриті, абсцесі простати);
Лімфогенний шлях - інфекційний агент переноситься з сусідніх тазових органів з лімфою (при запальних захворюваннях жіночих статевих органів, прямої кишки, простати);
Гематогенний шлях - збудник потрапляє в сечовий міхур з віддалених вогнищ з кров'ю (тонзиліт, холецистит, карієс та ін.).
Клінічна класифікація циститу:
1. За перебігом хвороби:
Гострий цистит - раптовий початок (за кілька годин), протікає з вираженими характерними симптомами і при своєчасному лікуванні завершується одужанням.
Посткоїтальний цистит - розвивається протягом доби після сексуального контакту.
Хронічний цистит - рецидивний цистит c частотою не менше трьох епізодів загострення в рік або двох епізодів протягом 6 останніх місяців, однак симптоми можуть бути не настільки вираженими, як при гострому циститі.
2. За патогенетичним принципом виділяють первинний і вторинний цистит, який виникає на тлі різних захворювань і аномалій сечового міхура або статевих органів (наприклад, склерозу шийки сечового міхура, каменів сечового міхура, гіперплазії простати, стриктури уретри і ін.)
У чоловіків цистит завжди вторинний і часто він є частиною симптомокомплексу при гострому простатиті.
3. За етіологією і патогенезом:
А) Інфекційний цистит:
Специфічний цистит - наприклад, туберкульозний;
Неспецифічний цистит - бактеріальний, вірусний;
Паразитарний цистит - при шистосомозі;
Б) Неінфекційний цистит:
Хімічний цистит розвивається при введенні в сечовий міхур хімічної агресивної рідини, що часто призводить до розвитку одного з найважчих форм циститу - некротичного;
Променевий цистит виникає коли сечовий міхур потрапляє під вплив променевої терапії онкологічних процесів в органів малого тазу (рак простати, рак шийки матки);
Медикаментозний цистит викликаний прийомом циклофосфаміду і деяких хіміотерапевтичних препаратів, які подразнюють слизову міхура;
Алергічний цистит - запалення, яке пов'язане з алергічною реакцією на речовини виділяються з сечею. Зазвичай у таких пацієнтів є обтяжений алергічний анамнез.
4. За локалізацією і поширеністю запального процесу:
дифузний - запалена вся слизова сечового міхура;
вогнищевий - запалення ділянок слизової;
тригоніт - запалення шийки сечового міхура (трикутник Льєто).
5. За глибиною і характером патоморфологічних змін виділяють:
Гострий цистит - катаральний, фолікулярний, геморагічний, виразковий і некротичний;
Хронічний цистит - інкрустуючий, поліпозний, кістозний, виразковий і інтерстиціальний - в основі якого глибоке (інтерстиціальне) запалення тканин сечового міхура.
За Європейською і Американською класифікаціями не виділяють окремо цистит, а говорять про неускладнені і ускладнені інфекції нижніх сечовивідних шляхів, куди відноситься і уретра.
Гострий неускладнений цистит - гострий, одиничний, або рецидивний цистит у невагітних жінок до настання менопаузи, у яких немає анатомічних і функціональних порушень сечовивідних шляхів, без супутніх захворювань.
Відповідає за класифікацією - первинного гострого інфекційного неспецифічного (бактеріального) циститу - може бути тільки у жінок.
Ускладнені інфекції нижніх сечовивідних шляхів - розвиваються у пацієнтів, у яких загальні фактори ризику (наприклад, цукровий діабет або імуносупресія) або специфічні анатомічні або функціональні порушення сечовивідних шляхів (обструкція, неповне сечовипускання) ускладнюють ерадикацію інфекції в порівнянні з неускладненими інфекціями сечовивідних шляхів.
Відповідає за класифікацією вторинному гострому інфекційному неспецифічному (бактеріального) циститу.
Фактори, що сприяють розвитку гострого циститу:
Хронічний емоційний стрес, який призводить до зниження імунітету;
Недостатнє вживання рідини;
Використання сперміцидів;
Статевий акт з новим статевим партнером;
Часта зміна статевих партнерів;
Інфекції, що передаються статевим шляхом;
Анамнез інфекцій сечовивідних шляхів у матері;
Епізод інфекцій сечовивідних шляхів у дитячому віці;
Зниження любрикації при статевому акті.
Фактори, що сприяють розвитку хронічного циститу:
Нетримання сечі;
Атрофічний вагініт внаслідок дефіциту естрогену;
Цистоцеле;
Збільшення обсягу залишкової сечі;
Катетеризація сечового міхура;
Порушення функціонального стану сечовивідних шляхів;
Супутні захворювання сечостатевої системи;
Обструкція на будь-якому рівні сечовивідних шляхів;
Інфекції сечовивідних шляхів у чоловіків;
Сторонні тіла (наприклад, камінь сечового міхура);
Вагітність;
Неповне спорожнення сечового міхура;
Цукровий діабет;
Міхурово-сечовідний рефлюкс;
Імуносупресія;
Нещодавно проведені інструментальні втручання;
Нозокоміальні інфекції.
Спосіб життя, який може впливати на розвиток циститу:
Малорухливий спосіб життя. Зараз поширена сидяча робота по 8-10 годин на день. В результаті відбувається застій венозної крові в малому тазу, що сприяє розвитку інфекції;
Порушення ритму сечовипускання у жінок. Вчені довели зв'язок між цим фактом і циститом. Навіть незначне стримування збільшує ймовірність інфікування міхура;
Носіння тугої нижньої білизни і тісного одягу, яка щільно облягає жіночі форми - непрямий винуватець циститу. Результат - застій крові в малому тазу;
Переохолодження. Причиною переохолодження влітку є кондиціонери або робота в морозильних цехах, а взимку - одяг не по сезону або холодні сидіння авто.
Діагностика циститу
Уролог проводить збір скарг, анамнезу захворювання, виконує загальний огляд та призначає додаткові обстеження.
Для циститу характерні наступні симптоми:
біль над лоном;
болісні сечовипускання;
часті поклики на сечовипускання з маленькими порціями сечі;
різі і печіння при сечовипусканні;
різкі поклики на сечовипускання;
каламутна сеча, іноді з домішками крові;
відсутність виділень з піхви або інших симптомів вагініту.
Аналіз сечі загальний - обов'язковий аналіз - сеча каламутна, з пластівцями і неприємним запахом, підвищена кількість лейкоцитів, бактерій, еритроцитів. Якщо аналіз сечі в нормі, то діагноз циститу практично виключається.
Розгорнутий аналіз крові - при наявності неускладненого циститу залишається в нормі, але при приєднанні пієлонефриту підвищується загальна кількість лейкоцитів і підвищується відсоток паличкоядерних лейкоцитів.
Бакпосів сечі з визначенням чутливості до антибіотиків при гострому первинному циститі не проводиться, але при хронічному циститі і циститі у вагітних - обов'язково! Саме по результату антибіотикограми підбирається антибіотик.
УЗД для оцінки стану нирок, сечового міхура, органів малого таза. Зазвичай при циститі на УЗД бачать потовщення стінки сечового міхура і іноді суспензія в порожнині міхура.
Цистоскопія - це огляд порожнини сечового міхура за допомогою спеціального інструменту - цистоскопа, який вводиться в сечовий міхур через уретру (сечовипускальний канал). У цистоскопа є камера, через яку зображення виводиться на екран. Уролог оцінює стан і зміни слизової сечового міхура, ємність сечового міхура, як розташовуються вічка сечоводів, чи немає додаткових утворень, лейкоплакії сечового міхура або каменів.
Цистоскопія проводиться тільки при хронічному циститі та при циститі, який триває більше 2-3 тижнів, і після геморагічного циститу.
Для жінок з хронічним і гострим циститом, який супроводжується виділеннями з піхви, необхідний обов'язковий огляд гінеколога та обстеження на інфекції, які передаються статевим шляхом.
Диференціальну діагностику циститу проводять з:
каменем интрамурального відділу сечоводу;
раком сечового міхура;
уретритом;
дивертикулом сечового міхура;
захворюваннями органів малого тазу;
гіперплазією і раком простати;
апендицитом.
Грамотну діагностику може провести тільки лікар-уролог.
Уролог проводить збір скарг, анамнезу захворювання, виконує загальний огляд та призначає додаткові обстеження.
Для циститу характерні наступні симптоми:
біль над лоном;
болісні сечовипускання;
часті поклики на сечовипускання з маленькими порціями сечі;
різі і печіння при сечовипусканні;
різкі поклики на сечовипускання;
каламутна сеча, іноді з домішками крові;
відсутність виділень з піхви або інших симптомів вагініту.
Аналіз сечі загальний - обов'язковий аналіз - сеча каламутна, з пластівцями і неприємним запахом, підвищена кількість лейкоцитів, бактерій, еритроцитів. Якщо аналіз сечі в нормі, то діагноз циститу практично виключається.
Розгорнутий аналіз крові - при наявності неускладненого циститу залишається в нормі, але при приєднанні пієлонефриту підвищується загальна кількість лейкоцитів і підвищується відсоток паличкоядерних лейкоцитів.
Бакпосів сечі з визначенням чутливості до антибіотиків при гострому первинному циститі не проводиться, але при хронічному циститі і циститі у вагітних - обов'язково! Саме по результату антибіотикограми підбирається антибіотик.
УЗД для оцінки стану нирок, сечового міхура, органів малого таза. Зазвичай при циститі на УЗД бачать потовщення стінки сечового міхура і іноді суспензія в порожнині міхура.
Цистоскопія - це огляд порожнини сечового міхура за допомогою спеціального інструменту - цистоскопа, який вводиться в сечовий міхур через уретру (сечовипускальний канал). У цистоскопа є камера, через яку зображення виводиться на екран. Уролог оцінює стан і зміни слизової сечового міхура, ємність сечового міхура, як розташовуються вічка сечоводів, чи немає додаткових утворень, лейкоплакії сечового міхура або каменів.
Цистоскопія проводиться тільки при хронічному циститі та при циститі, який триває більше 2-3 тижнів, і після геморагічного циститу.
Для жінок з хронічним і гострим циститом, який супроводжується виділеннями з піхви, необхідний обов'язковий огляд гінеколога та обстеження на інфекції, які передаються статевим шляхом.
Диференціальну діагностику циститу проводять з:
каменем интрамурального відділу сечоводу;
раком сечового міхура;
уретритом;
дивертикулом сечового міхура;
захворюваннями органів малого тазу;
гіперплазією і раком простати;
апендицитом.
Грамотну діагностику може провести тільки лікар-уролог.
Лікування гострого та хронічного циститу
Лікування циститу в основному проводиться амбулаторно, але при важких випадках може знадобитися стаціонарне лікування.
Нижче піде питання про лікування гострого та хронічного інфекційного (бактеріального) циститів – які є найчастішою формою циститів в урологічній практиці.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ!!!
ОСНОВНЕ Лікування інфекційного циститу – Антибактеріальне - тобто потрібно приймати АНТИБІОТИКИ!!!
При хронічному циститі і циститі у вагітних - антибіотик підбирають по результату бакпосіву з чутливістю бактерій до антибіотиків, який проводиться обов'язково.
Антибіотики, при неускладненому циститі, призначаються до 5 днів, а при ускладненому іноді від 7 до 14 днів.
АЛЕ ЧАСТО ЖІНКИ ЗАЙМАЮТЬСЯ САМОЛІКУВАННЯМ!
"Запитала у подруги, порадили в аптеці ...."
Перед тим, як потрапити до мене на прийом, багато жінок вже кілька днів і іноді тижнів приймають фітопрепарати і біодобавки.
Проблема в тому, що рослинні препарати тільки зменшують симптоми і не впливають на вираженість запалення в сечовому міхурі!
Це як при головному болю, який викликаний високим артеріальним тиском, приймати знеболююче, а не препарати для зниження тиску - і в результаті інсульт, інфаркт !!!
При циститі схожа ситуація - жінки, що приймають тільки фітопрепарати, приходять вже з пієлонефритом - запаленням нирок, що вимагає вже більш тривалого лікування і часто вже в умовах урологічного стаціонару.
Якщо у жінки на тлі циститу виникає слабкість, симптоми інтоксикації, підвищується температура тіла, то швидше за все виникло запалення нирок.
Крім антибактеріальної терапії при циститі радять:
Спокій;
Рослинно-молочне харчування без вживання гострих приправ, спецій, консерв, м'ясні відварів;
Прийом достатньої кількості рідини - сечогінні трави, чаї, киселі, журавлинний морс, мінеральні води;
Теплові процедури (при геморагічному циститі протипоказані): сидячі ванни 38-40 С щодня 5-9 днів; сухе тепло (грілка) на ділянку сечового міхура;
Фізіотерапевтичні процедури - УВЧ, УФО, лазеротерапія - на область сечового міхура;
Спазмолітичні і знеболюючі засоби: но-шпа, спазмалгон, свічки з екстрактом беладони, кетанов, диклофенак та ін.;
Гемостатики (кровоспинні) - при вираженому геморагічному циститі. Добре відомий жінкам - етамзілат натрію, Дицинон, відвар кропиви, супозиторії з кропивою та інші;
Інстиляції в сечовий міхур речовин, які сприяють відновленню слизової сечового міхура - при хімічному, променевому і хронічних циститах;
Профілактика імуноактивними препаратами, наприклад, Уро-Ваксом, показала високу клінічну ефективність і рекомендована жінкам з гострими і хронічними рецидивуючими циститами;
Фітопрепарати (журавлина, D-маноза, мучниця та ін.) - приймаються тільки на тлі прийому антибіотиків для зниження вираженості сімптомов- наприклад, СолУроДуо, Канефрон, Кренфорс, Цістінол Акут і інші.
ФІТОПРЕПАРАТИ НЕ ЛІКУЮТЬ ЦИСТИТ, А ТІЛЬКИ ЗМЕНШУЮТЬ симптоми ЦИСТИТУ!!!
НА ТЛІ ПРИЙОМУ АНТИБІОТИКІВ можна ПРИЙМАТИ ФІТОПРЕПАРАТИ!!!
НЕ займайтеся самолікуванням!
При променевому циститі для зниження запального процесу призначають гормональні, десенсибілізуючі препарати і препарати,що підвищують реактивність;
Інтерстиціальний цистит вимагає специфічного лікування, про яке розповім в наступних статтях.
Цистит у вагітних - одна з найчастіших патологій.
Часто він протікає абсолютно безсимптомно, але при цьому значно підвищує ризик передчасних пологів і затримки розвитку плода.
Цистит у вагітних лікується антибіотиками, які максимально безпечні для плода.
Антибіотик підбирається по результату бакпосева сечі з антибіотикограмою.
Важливо !!!
Вагітним для профілактики і лікування циститу не можна застосовувати більшість фітопрепаратів !!!
Кожна вагітна повинна знаходиться під наглядом акушера-гінеколога і своєчасно проходити скринінг, в тому числі і аналіз сечі.
Якщо розвивається цистит, то уролог своєчасно призначає лікування.
Цистит у жінок, які годують грудьми.
Якщи виникає цистит у жінок, які годують грудьми, то на період лікування антибіотиками треба перевести дитину на годування сумішами.
Так треба зробити, бо антибіотик з молоком потрапить до дитити і може спричинити в неї проблеми з кішківником чи аллергію.
Профілактика циститу:
Ефективне лікування гострого циститу - Не займайтеся самолікуванням!
Своєчасне лікування запальних захворювань статевих органів і інфекцій, які передаються статевим шляхом;
Санація запальних процесів в нирках і своєчасне лікування порушень сечовипускання;
Не використовуйте ароматизовані мила, гелі та піни для ванни для гігієни зовнішніх статевих органів;
Якщо у вас сидяча робота, то вставайте, ходіть, присідайте принаймні кожні годину-півтори. Це допоможе вам в профілактиці циститу, і оздоровить поперековий відділ хребта;
Захотіли мочитися - йдіть в туалет;
Краще приймайте душ, ніж ванну;
Носіть більш просторий одяг;
Дотримуйтесь правил особистої гігієни;
Якщо у вас недостатня любрикация - використовуйте любріканти на водній основі;
Тримайте ноги в теплі і, головне, не сидіть на холодному;
Вживайте достатню кількість столової води;
Не слід наносити на зовнішні статеві органи дезодоранти, навіть ті, які призначені для інтимних місць, пудру і т.д.
При всій удаваній, на перший погляд, "безпеці" Цистит може привести до серйозних ускладнень.
Якщо Ви хочете пройти повне обстеження і отримати професійну урологічну допомогу при циститі та інших урологічних захворюваннях - запишіться до мене на консультацію зручним для вас способом.
Ця стаття носить суто науково-популярний характер!
Описані варіанти лікування призначаються тільки урологом.
Багато препаратів мають протипоказання!
Самолікування небезпечно для вашого здоров'я!
Лікування циститу в основному проводиться амбулаторно, але при важких випадках може знадобитися стаціонарне лікування.
Нижче піде питання про лікування гострого та хронічного інфекційного (бактеріального) циститів – які є найчастішою формою циститів в урологічній практиці.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ!!!
ОСНОВНЕ Лікування інфекційного циститу – Антибактеріальне - тобто потрібно приймати АНТИБІОТИКИ!!!
При хронічному циститі і циститі у вагітних - антибіотик підбирають по результату бакпосіву з чутливістю бактерій до антибіотиків, який проводиться обов'язково.
Антибіотики, при неускладненому циститі, призначаються до 5 днів, а при ускладненому іноді від 7 до 14 днів.
АЛЕ ЧАСТО ЖІНКИ ЗАЙМАЮТЬСЯ САМОЛІКУВАННЯМ!
"Запитала у подруги, порадили в аптеці ...."
Перед тим, як потрапити до мене на прийом, багато жінок вже кілька днів і іноді тижнів приймають фітопрепарати і біодобавки.
Проблема в тому, що рослинні препарати тільки зменшують симптоми і не впливають на вираженість запалення в сечовому міхурі!
Це як при головному болю, який викликаний високим артеріальним тиском, приймати знеболююче, а не препарати для зниження тиску - і в результаті інсульт, інфаркт !!!
При циститі схожа ситуація - жінки, що приймають тільки фітопрепарати, приходять вже з пієлонефритом - запаленням нирок, що вимагає вже більш тривалого лікування і часто вже в умовах урологічного стаціонару.
Якщо у жінки на тлі циститу виникає слабкість, симптоми інтоксикації, підвищується температура тіла, то швидше за все виникло запалення нирок.
Крім антибактеріальної терапії при циститі радять:
Спокій;
Рослинно-молочне харчування без вживання гострих приправ, спецій, консерв, м'ясні відварів;
Прийом достатньої кількості рідини - сечогінні трави, чаї, киселі, журавлинний морс, мінеральні води;
Теплові процедури (при геморагічному циститі протипоказані): сидячі ванни 38-40 С щодня 5-9 днів; сухе тепло (грілка) на ділянку сечового міхура;
Фізіотерапевтичні процедури - УВЧ, УФО, лазеротерапія - на область сечового міхура;
Спазмолітичні і знеболюючі засоби: но-шпа, спазмалгон, свічки з екстрактом беладони, кетанов, диклофенак та ін.;
Гемостатики (кровоспинні) - при вираженому геморагічному циститі. Добре відомий жінкам - етамзілат натрію, Дицинон, відвар кропиви, супозиторії з кропивою та інші;
Інстиляції в сечовий міхур речовин, які сприяють відновленню слизової сечового міхура - при хімічному, променевому і хронічних циститах;
Профілактика імуноактивними препаратами, наприклад, Уро-Ваксом, показала високу клінічну ефективність і рекомендована жінкам з гострими і хронічними рецидивуючими циститами;
Фітопрепарати (журавлина, D-маноза, мучниця та ін.) - приймаються тільки на тлі прийому антибіотиків для зниження вираженості сімптомов- наприклад, СолУроДуо, Канефрон, Кренфорс, Цістінол Акут і інші.
ФІТОПРЕПАРАТИ НЕ ЛІКУЮТЬ ЦИСТИТ, А ТІЛЬКИ ЗМЕНШУЮТЬ симптоми ЦИСТИТУ!!!
НА ТЛІ ПРИЙОМУ АНТИБІОТИКІВ можна ПРИЙМАТИ ФІТОПРЕПАРАТИ!!!
НЕ займайтеся самолікуванням!
При променевому циститі для зниження запального процесу призначають гормональні, десенсибілізуючі препарати і препарати,що підвищують реактивність;
Інтерстиціальний цистит вимагає специфічного лікування, про яке розповім в наступних статтях.
Цистит у вагітних - одна з найчастіших патологій.
Часто він протікає абсолютно безсимптомно, але при цьому значно підвищує ризик передчасних пологів і затримки розвитку плода.
Цистит у вагітних лікується антибіотиками, які максимально безпечні для плода.
Антибіотик підбирається по результату бакпосева сечі з антибіотикограмою.
Важливо !!!
Вагітним для профілактики і лікування циститу не можна застосовувати більшість фітопрепаратів !!!
Кожна вагітна повинна знаходиться під наглядом акушера-гінеколога і своєчасно проходити скринінг, в тому числі і аналіз сечі.
Якщо розвивається цистит, то уролог своєчасно призначає лікування.
Цистит у жінок, які годують грудьми.
Якщи виникає цистит у жінок, які годують грудьми, то на період лікування антибіотиками треба перевести дитину на годування сумішами.
Так треба зробити, бо антибіотик з молоком потрапить до дитити і може спричинити в неї проблеми з кішківником чи аллергію.
Профілактика циститу:
Ефективне лікування гострого циститу - Не займайтеся самолікуванням!
Своєчасне лікування запальних захворювань статевих органів і інфекцій, які передаються статевим шляхом;
Санація запальних процесів в нирках і своєчасне лікування порушень сечовипускання;
Не використовуйте ароматизовані мила, гелі та піни для ванни для гігієни зовнішніх статевих органів;
Якщо у вас сидяча робота, то вставайте, ходіть, присідайте принаймні кожні годину-півтори. Це допоможе вам в профілактиці циститу, і оздоровить поперековий відділ хребта;
Захотіли мочитися - йдіть в туалет;
Краще приймайте душ, ніж ванну;
Носіть більш просторий одяг;
Дотримуйтесь правил особистої гігієни;
Якщо у вас недостатня любрикация - використовуйте любріканти на водній основі;
Тримайте ноги в теплі і, головне, не сидіть на холодному;
Вживайте достатню кількість столової води;
Не слід наносити на зовнішні статеві органи дезодоранти, навіть ті, які призначені для інтимних місць, пудру і т.д.
При всій удаваній, на перший погляд, "безпеці" Цистит може привести до серйозних ускладнень.
Якщо Ви хочете пройти повне обстеження і отримати професійну урологічну допомогу при циститі та інших урологічних захворюваннях - запишіться до мене на консультацію зручним для вас способом.
Ця стаття носить суто науково-популярний характер!
Описані варіанти лікування призначаються тільки урологом.
Багато препаратів мають протипоказання!
Самолікування небезпечно для вашого здоров'я!
