Запалення нирок (пієлонефрит): симптоми, діагностика та лікування

Запалення нирок, або пієлонефрит, — це інфекційно-запальне захворювання ниркової тканини, яке найчастіше викликається бактеріями, зокрема кишковою паличкою. Унаслідок запального процесу порушується фільтрація крові, що може призводити до серйозних ускладнень.

Пієлонефрит є однією з найпоширеніших патологій нирок і значно частіше зустрічається у жінок — приблизно у 6 разів частіше, ніж у чоловіків. Це пов’язано з анатомічними особливостями сечовивідних шляхів.

У Києві діагностику та лікування запалення нирок проводить уролог Сергій Люлько. Під час консультації лікар виконує ультразвукову діагностику та формує індивідуальний план лікування.

Гострий пієлонефрит зазвичай має виражену клінічну картину. Найпоширеніші симптоми:

• біль у попереку, боці або нижній частині спини;

• часті позиви до сечовипускання, у тому числі вночі;

• зміна кольору та прозорості сечі, поява осаду;

• незначні набряки нижніх кінцівок;

• відчуття спраги;

• нудота, блювання;

• загальна слабкість;

• підвищення температури тіла, іноді до 39–40 °C.

Запалення нирок часто виникає на тлі інших урологічних захворювань — циститу (у жінок) або простатиту (у чоловіків).

Хронічний пієлонефрит може перебігати без яскравих симптомів, що призводить до пізнього звернення за медичною допомогою. Без лікування підвищується ризик таких ускладнень:

• гнійного ураження нирок;

• артеріальної гіпертензії;

• хронічної ниркової недостатності;

• зараження крові;

• некрозу ниркової тканини.

Для підтвердження або виключення запалення нирок уролог проводить опитування та фізикальний огляд.

Болісність у ділянці попереку при постукуванні може свідчити про запальний процес.

Для уточнення діагнозу призначаються:

• лабораторні аналізи крові та сечі;

• ультразвукове дослідження нирок.

Комплексна діагностика дозволяє оцінити стадію захворювання та обрати оптимальну тактику лікування.

Лікування пієлонефриту підбирається індивідуально з урахуванням форми захворювання, загального стану пацієнта та наявності супутніх патологій.

Основу терапії становить:

• антибактеріальне лікування;

• жарознижувальні та знеболювальні препарати;

• спазмолітики;

• корекція харчування та питного режиму.

За наявності ускладнень може бути рекомендоване хірургічне лікування із застосуванням сучасних малоінвазивних методів.

Для точної діагностики та своєчасного лікування пієлонефриту рекомендується звернутися до уролога при перших симптомах.