Ускладнення після лікування сечокам’яної хвороби: що є нормою, а коли потрібно негайно звернутися до уролога

Будь-яке лікування сечокам’яної хвороби — медикаментозне чи хірургічне — має потенційні побічні ефекти та ускладнення.

Це не означає, що лікування небезпечне, але означає, що пацієнт повинен розуміти, що є допустимою реакцією організму, а що — сигналом тривоги.

У цій статті розберемо:

• які симптоми після лікування є очікуваними;

• можливі ускладнення після різних методів;

• коли потрібно негайно звернутися до лікаря;

• як зменшити ризики після операції.

Сечовивідні шляхи — це тонка, чутлива система, яка:

• реагує на механічне втручання;

• може спазмувати;

• схильна до інфекцій;

• потребує часу для відновлення.

Навіть мінімально інвазивні процедури не проходять абсолютно безслідно, але більшість реакцій є тимчасовими й контрольованими.

Після медикаментозної терапії

Можливі:

• запаморочення;

• слабкість;

• закладеність носа;

• зміни еякуляції (тимчасово);

• легкий дискомфорт при сечовипусканні.

Ці симптоми зазвичай:

• нетривалі;

• не потребують спеціального лікування;

• зникають після завершення курсу.

Після хірургічного лікування

У перші дні можливі:

• печіння або біль при сечовипусканні;

• часті позиви до сечовипускання;

• домішки крові в сечі;

• помірний біль у ділянці нирки або сечового міхура;

• дискомфорт, пов’язаний зі стентом (якщо він встановлений).

Це не ускладнення, а очікувані наслідки втручання.

Інфекційні ускладнення

Можуть включати:

• інфекцію сечових шляхів;

• пієлонефрит;

• у рідкісних випадках — сепсис.

Ознаки:

• підвищення температури;

• озноб;

• різке погіршення самопочуття;

• біль у попереку;

• каламутна або різко пахнуча сеча.

 Інфекція після операції — привід для негайного звернення до лікаря.

Кровотеча

Невелика кількість крові в сечі — допустима.

Але небезпечними є:

• інтенсивна кровотеча;

• великі згустки;

• кров, що не зменшується з часом.

Особливої уваги потребують пацієнти після:

• PCNL (перкутанна нефролітотрипсія - видалення каменю через прокол нирки);

• повторних втручань;

• прийому антикоагулянтів.

Порушення відтоку сечі

Можливі причини:

• набряк слизової;

• залишкові фрагменти каменя;

• згустки крові;

• зміщення або закупорка стента.

Симптоми:

• неможливість помочитися;

• наростаючий біль;

• відчуття переповненого міхура.

Це ургентний стан, який не можна ігнорувати.

Пошкодження сечоводу або нирки

Рідкісні, але можливі ускладнення:

• перфорація сечоводу;

• звуження (стриктура) після загоєння;

• зниження функції нирки.

Саме тому після лікування важливий контрольний огляд, а не лише зникнення болю.

Стент сечоводу — тимчасовий елемент, але він може викликати:

• часте сечовипускання;

• тягнучий біль;

• домішки крові;

• дискомфорт під час руху або фізичного навантаження.

ВАЖЛИВО: Стент не повинен залишатися довше рекомендованого терміну (зазвичай 1-4 тижні)

Негайна медична допомога потрібна, якщо з’явились:

• температура вище 38,5 °C;

• сильний біль, що не знімається знеболювальними;

• неможливість помочитися;

• рясна кров у сечі;

• озноб, нудота, блювання;

• різке погіршення загального стану.

ВАЖЛИВО: У таких ситуаціях краще перестрахуватися, ніж втратити час.

Після операції важливо:

• пити достатню кількість рідини (за рекомендацією лікаря);

• уникати фізичних навантажень у перші дні;

• не займатись самолікуванням;

• дотримуватися режиму прийому препаратів;

• з’являтися на контрольні огляди;

• вчасно видаляти стент (якщо встановлений).

Видалення каменя:

• не гарантує, що нові камені не з’являться;

• не завжди усуває причину їх утворення;

• потребує подальшої профілактики.

Саме тому лікування сечокам’яної хвороби — це процес, а не одноразова дія.

• Більшість побічних ефектів — тимчасові.

• Серйозні ускладнення трапляються рідко, але потребують швидкої реакції.

• Не всі симптоми після лікування — норма.

• Контроль лікаря після втручання обов’язковий.

• Рання реакція = простіше лікування.

Потрібна консультація уролога?

Очно в Києві або онлайн — за попереднім записом.