


Сечокам’яна хвороба — одне з найпоширеніших урологічних захворювань у дорослих. Камені в нирках або сечовивідних шляхах можуть роками не давати про себе знати, а можуть раптово спричинити один із найсильніших больових синдромів у медицині — ниркову коліку.
Ця стаття допоможе зрозуміти:
чому взагалі утворюються камені;
чому «пити більше води» — не універсальне рішення;
коли камінь можна спостерігати, а коли це небезпечно;
чому після одного епізоду ризик повторення залишається високим.

Сечокам’яна хвороба — це стан, при якому в нирках або сечовивідних шляхах утворюються тверді кристалічні структури (камені), що складаються з мінералів і солей, які містяться в сечі.
Камені можуть:
формуватися в нирках та сечовому міхурі;
переміщатися в сечовід;
блокувати відтік сечі;
травмувати слизову оболонку;
провокувати біль, інфекцію та порушення функції нирок.
Розмір каменів варіює від кількох міліметрів (як піщинка) до кількох сантиметрів.
Так, недостатнє споживання рідини — одна з причин, але далеко не єдина.
Коли концентрація кальцію, оксалатів, сечової кислоти або інших речовин у сечі перевищує норму, вони починають кристалізуватися.
Рівень pH сечі безпосередньо впливає на тип каменів:
кисла сеча → ризик уратних каменів;
лужна сеча → ризик фосфатних каменів.
Навіть при нормальному харчуванні організм може:
виділяти надмірну кількість кальцію;
неправильно обробляти пурини;
втрачати інгібітори кристалізації.
Вроджені або набуті зміни нирок і сечоводів можуть порушувати нормальний відтік сечі, створюючи умови для застою та росту каменів.
Деякі бактерії змінюють склад сечі та сприяють формуванню інфекційних каменів.
Не всі камені однакові — і це принципово для лікування та профілактики.
Кальцій-оксалатні — найчастіші, тверді, погано піддаються розчиненню.
Уратні — можуть зменшуватися або зникати при корекції кислотності сечі.
Фосфатні — часто пов’язані з інфекціями.
Цистинові — рідкісні, пов’язані зі спадковими порушеннями.
Саме тому однакова порада для всіх пацієнтів — помилка.
невеликий розмір;
розташування в нирці без порушення відтоку;
відсутність інфекції.
У таких випадках камінь часто виявляють випадково — під час УЗД або КТ.
Найчастіше — коли камінь починає рухатися або блокує сечовід.
Типові прояви:
різкий біль у боці або попереку;
біль, що віддає в пах, низ живота, статеві органи;
хвилеподібний характер болю;
нудота, блювання;
кров у сечі;
часті або болісні позиви до сечовипускання.
Ниркова коліка виникає через раптове підвищення тиску в сечовивідних шляхах.
Важливо: Біль при нирковій коліці не зменшується при зміні положення тіла.
Негайно звернутися до лікаря потрібно, якщо:
біль не контролюється знеболювальними;
з’явилася температура;
є нудота та блювання;
порушене сечовипускання;
камінь є в єдиній нирці.
камінь невеликий;
немає інфекції;
збережений відтік сечі;
немає погіршення функції нирки.
камінь блокує сечовід;
є підвищена температура;
є повторні напади болю;
камінь не змінюється з часом;
є супутні захворювання нирок.
Саме тут потрібне індивідуальне рішення уролога, а не поради з інтернету.
Сечокам’яна хвороба — хронічна схильність, а не разовий епізод.
Факти:
після першого каменя ризик повтору зростає;
без корекції причин камені з’являються знову;
навіть після успішної операції ризик зберігається.
Саме тому важливі:
контрольні обстеження;
аналіз складу каменя (якщо можливо);
метаболічна оцінка у пацієнтів з рецидивами.
Камінь — це наслідок, а не причина.
Однакова тактика не підходить усім.
Біль — не єдиний критерій небезпеки.
Самолікування може призвести до ускладнень.
Грамотне ведення зменшує ризик повтору.
Очно в Києві або онлайн — за попереднім записом.
CЕРГІЙ ЛЮЛЬКО уролог-андролог, хірург, лікар ультразвукової діагностики
